СЕРЦЕ КИЇВСЬКОГО МЕТРО [by Ася Дан]

ХТО: FAT СHORD (у перекладі з англ. – жирний, насичений акорд) – молодий, але вже популярний рок-гурт із Івано-Франківська.

СКЛАД:

Богдан Ротерман – перша скрипка;

Павло Бондарук – друга скрипка;

Валерій Федюк – ударні;

Рос (Ростислав Гірник) – контрабас;

Роман Гаврилюк – гітарист;

Валентин Москаленко – віолончель;

Іван Массалига – менеджер.

ДЕ: станції метро «Контрактова площа», «Площа Льва Толстого».

КОЛИ: коли пощастить.

Якщо ти не знаєш, як звучить стук серця метро, ти не чув FAT СHORD! Дуже довго OZON «полював» на цей гурт після їхнього феєричного виступу на Контрактовій, і нарешті нам вдалося кілька хвилин поспілкуватися з хлопцями на фестивалі в байк рок-н-рол клубі «Route66». Ми привітали колектив із вдалим дебютом на великій сцені в Києві, адже починали вони в Івано-Франківську. До речі, FAT СHORD стали першими із учасників HarleyFest, кого викликали на біс.

OZON: Скільки часу існує FAT СHORD?

FAT СHORD: Нам два місяці, – спокійно відповіли хлопці, незважаючи на наш величезний подив, оскільки грають вони не гірше за ветеранів року.

OZON: У вас є місце дислокації? Де наші читачі можуть вас послухати?

FAT СHORD: Насправді конкретного місця поки що немає. Скоро відбудеться фестиваль «Схід-Захід», ми плануємо виступити там. Запрошуємо усіх, хто любить слухати рок-хіти в обробці та зацікавиться нашою творчістю.

OZON: А що ж для вас музика?

FAT СHORD: Музика – це наше життя, не хобі, без перебільшень. Те, що нас об’єднує. Це наш спосіб бути. «Наприклад, я граю вже більше десяти років. І тепер не можу без цього. Це те, що я вмію, це те, що я люблю.» – додає Валентин.

OZON: Один наш знайомий вуличний музикант сказав, що для того, щоб грати на вулиці, потрібно переступити через себе, через власну гордість. Що скажете з цього приводу?

FAT СHORD: Якби нашим пріоритетом були гроші, тоді можна було б так сказати. Але для нас виступи в метро – це перш за все можливість заявити про себе, звикнути одне до одного, і головне – подарувати музику людям.

OZON: На творчому шляху вам траплялася критика?

FAT СHORD: Відверто кажучи, ні. Якби навіть знайшлися такі люди, то наша реакція залежала б від того, хто це буде і як це буде звучати. Ми зараз не настільки популярні, щоб чути на свою адресу масу критики,– додають хлопці.

OZON: Який найкурйозніший випадок, пов’язаний із музикою вам спадає на думку?

FAT СHORD: Цікава ситуація склалася сьогодні. У Франківську ми грали іншим складом. На навчання до Києва поїхали не всі. Але перед сьогоднішнім концертом ми вирішили, що нам не вистачає барабанщика. «Я тільки зійшов з поїзда і потрапив на репетицію. І ось я вже на сцені: граю, граю, і розумію, що трохи не чую хлопців, починаю придумувати партію на ходу,» – сміється Валерій.

OZON: У вас є наставник, – той, хто каже: «Оце добре, а про це забудьте»?

FAT СHORD: Так! Це наш менеджер Іван. Йому 20. І він наш одногрупник. Ми часто дивуємося, як його голова не вибухає від дзвінків. А ось, до речі і він.

OZON: Привіт! Як воно працювати з FAT СHORD?

Іван: Працювати надзвичайно легко. Хлопці надихають на роботу. Їх репетиції «реально качають» і спонукають діяти.

OZON: У вас немає соліста. Єдиний спосіб спілкуватися із слухачами – це музика, а про що ви думаєте, коли виходите на сцену?

FAT СHORD: Звісно, кожен думає про щось своє. Але це не заважає нам бути одним цілим на сцені. Головне передавати позитивну енергетику, пропускати музику через себе і ділитися цими переживаннями з іншими.

OZON: Насамкінець, що ви можете порадити молодим людям, які ще не знайшли свою справу, адже вам це вдалося?

FAT СHORD: Приходьте слухати FAT СHORD, він вас надихне, ми обіцяємо!

Музиканти пообіцяли також дивувати нас не лише каверами, а й власною музикою. А поки вони шукають свій стиль, розвивають класику, дарують відомим композиціям нове життя і продовжують бути серцем Київського метро, що б’ється поруч з тобою!

Автор: Ася Дан

Фото: Олександра Мінаєва, Оля Сатіна, Daily Metal..